Організація перевезень вантажів і пасажирів

Перевезення вантажів автотранспортними підприємствами здійснюється згідно з народногосподарським планом за договорами між власниками вантажів та автотранспортним підприємством.
При цьому автотранспортне підприємство повинне виділити технічно справні транспортні засоби, які відповідають виду вантажів у тих кількостях і на ті строки, які передбачені договором або попередньою заявкою.
Щоб підвищити ефективність використання автотранспортних засобів, автопідприємства повинні не допускати непродуктивних пристроїв, порожніх пробігів і нераціональних перевезень. За характером перевезень автотранспортні підприємства бувають вантажні, пасажирські та змішані, а за належністю і призначенням — загального користування, які обслуговують клієнтуру незалежно від відомчої належності, і відомчі, що виконують перевезення лише для організацій, до складу яких ці підприємства входять.
Основними завданнями автотранспортного підприємства є: організація і виконання перевезень згідно з планом; зберігання, технічне обслуговування і ремонт рухомого складу; підбір, розстановка і підвищення кваліфікації кадрів, організація праці; планування й облік виробничо-фінансової діяльності; матеріально-технічне постачання; утримання та ремонт будівель, споруд і обладнання. Для виконання цих завдань на автотранспортних підприємствах передбачено служби експлуатації, технічна й управління.

Основні показники роботи рухомого складу.

Робота автомобілів характеризується такими основними техніко-економічними показниками (вимірами): коефіцієнт технічної готовності парку, коефіцієнт випуску на лінію (використання парку), коефіцієнт використання робочого часу, швидкість руху, коефіцієнти використання пробігу і вантажопідйомності.
Коефіцієнт технічної готовності (КТГ) - характеризує ступінь готовності автомобілів для виконання перевезень

де Ас — кількість справних автомобілів; Аоб — кількість облікових автомобілів.
Коефіцієнт випуску на лінію (КВЛ) показує ступінь використання рухомого складу. Він може бути однаковим з коефіцієнтом технічної готовності парку або нижчим (якщо частина справних автомобілів через будь-яку причину не випускається на лінію). КВЛ визначають за формулою:

де АДр — кількість автомобіле-днів роботи автомобілів;
АДоб — кількість автомобіле-днів облікових автомобілів.
Для визначення КВЛ за звітний період необхідно підрахувати кількість автомобіле-днів роботи на лінії за цей період і поділити їх на автомобіле-днів облікового складу.
Під час роботи автомобіля на лінії розрізняють технічну і експлуатаційну швидкості.
Технічна швидкість — це середня швидкість за час руху автомобіля:

де S — пройдений шлях, км; tр — час руху автомобіля, і у тому числі й зупинки на перехрестях, год (без урахування часу перебування під вантажем і розвантаженням).
Величина технічної швидкості залежить від технічного стану автомобіля, стану і профілю дороги, інтенсивності руху і майстерності водія.
Експлуатаційна швидкість — це середня швидкість руху автомобіля за час перебування його в наряді

де S — пройдений шлях, км; tн — час перебування автомобіля в наряді, год.
На величину експлуатаційної швидкості суттєво впливав тривалість простоїв автомобіля під вантаженням і розвантаженням. У зв'язку з цим треба досягти повної механізації вантажно-розвантажувальних робіт.
На величину експлуатаційної швидкості значний вплив має також відстань перевезень. Чим вона більша, тим менший загальний час, який витрачається на вантажно-розвантажувальні роботи, бо кількість вантажень і розвантажень протягом зміни зменшиться і експлуатаційна швидкість збільшиться.
Коефіцієнт використання пробігу (КВПр) визначає ступінь використання пробігу автомобіля з вантажем або з пасажирами.
Під час роботи автомобіля на лінії розрізняють пробіги: загальний, з вантажем, порожній і нульовий.
Загальний пробіг — це відстань у кілометрах, яку автомобіль проходить протягом робочого дня.
Пробіг з вантажем (пасажирами) є продуктивним пробігом.
Порожній пробіг — це пробіг автомобіля без вантажу (пасажирів) між пунктами вантаження і розвантаження (висадки і посадки).
Нульовий пробіг — це пробіг автомобіля від парку до пункту вантаження (посадки) і з останнього пункту розвантаження (висадки) до парку, а також поїздки на заправку.
Коефіцієнт використання пробігу визначають за формулою:

де Sзн — пробіг з вантажем (пасажирами), км; Sз — загальний пробіг автомобіля, км.
Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від розміщення пунктів вантаження і розвантаження, характеру вантажопотоків та організації диспетчерської служби на лінії. Водії-новатори скорочують непродуктивні пробіги, перевозячи попутні вантажі. Наприклад, під час перевезення цукрових буряків з поля на цукровий завод вони використовують зворотні рейси для перевезення на поля мінеральних добрив.
Тоно-кілометри - за цією величиною визначають виконану роботу автомобіля

Sв- шлях автомобіля пройдений з вантажем 
Мв- маса перевезеного вантажу